Novell
У 1980-х роках швидкі чіпи, недороге апаратне забезпечення та високоефективне програмне забезпечення утворювали, піднімаючи продуктивність індивідуальних користувачів, десятки мільярдів доларів ринкової ] вартості. Компанія Novell зрозуміла, що, оскільки персональні комп’ютери поширилися вже по всій Америці, вимогливі користувачі захочуть незабаром спілкуватись один з одним.
Серед тих, хто найбільше потребує колективної мережі, є компанії, які у 1990-х роках вносили зміни в своє управління.
За системи, коли менше людей відповідали за багатшу інформацію глобального плану, ці компанії залежали тепер від вдосконаленої системи комунікацій, яка дозволяла їм залишатися конкурентоспроможними.
Ключовою рушійною силою для поєднання різних персональних комп’ютерів є розробка необхідних клієнтам мереж, а провідною у мережевому програмному забезпеченні стала компанія Novell.
Як і інші професійні виробники, Novell утворила зовсім нову ділову модель, яка зосередила свою діяльність на певних пріоритетах клієнтів та намагалась відповідати їм краще, ніж інші конкуренти.
Важливою деталлю ділової моделі компанії Novell був ретельний відбір клієнтів.
У міру того, як зменшувалось число корпоративних клієнтів, Novell фокусувала свої маркетингові ресурси на відлучення молодих менеджерів, що були знайомі з комп’ютерною грамотою, від центральних інформаційних технологій (IT) відділів.
Останні все ще були вірні таким компаніям, як IBM та DEC. Перша потреба організації мереж виникла у таких, більш віддалених, комп’ютерних галузях, як торгові та маркетингові відділи й регіональні офіси, де персональні комп’ютери вперше міцно закріпились.
У міру того, як більші й досконаліші мережі витісняли деякі функції міні-комп’ютерів та, навіть, універсальних обчислювальних машин, Novell знову звернула увагу на менеджерів центрів інформаційних технологій.
Іншим ключовим фактором ділової моделі компанії Novell було залучення потужних джерел зовнішньої допомоги, що забезпечувало домінування на ринку саме їхнього програмного забезпечення.
По-перше, для отримання надійного стратегічного контролю за ринком Novell розробила низку невеликих, незалежних мережевих програмних засобів, які виконували таке нелегке завдання, як інтеграція програмного забезпечення Novell в існуючу комп’ютерну систему компанії.
Лекції, семінари та базові курси сприяли одержанню сертифікатів дипломованого мережового інженера.
Novell таким чином створила для себе команду вірних продовжувачів справи.
Цей підхід був однією з причин, чому продукти конкурентів не змогли обійти Netware компанії Novell.
їй все ще належить 70 відсотків ринку мережового програмного забезпечення.
Другим джерелом зовнішньої допомоги було те, що головний адміністратор Рей Нурда називав “коокуренцією” – тобто кооперацією з конкурентами.
Успішна компанія Microsoft викликала страх та недовіру в своїх конкурентів – виробників програмного забезпечення, оскільки вона одноосібно домінувала на ринках.
Для встановлення мережової організації Novell, навпаки, заохочувала співробітництво з компаніями виробників апаратного та програмного забезпечення.
Наприклад, Novell підтримувала таких конкуруючих розробників програмного забезпечення, як Banyan, IBM та DEC, у розробці продуктів, які б ефективніше функціонували з продукцією компанії Novell.
Успіх компанії Novell пояснювався її здатністю до виявлення нових пріоритетів клієнтів та побудови сучасної ділової моделі.
З 1984 року Novell утворила 6.2 млрд доларів ринкової вартості.