Визначення коефіцієнтів рангової кореляції
Для визначення коефіцієнтів рангової кореляції за відхиленнями обчислимо суми квадратів рангових відхилень. Для обчислення коефіцієнта збігів Фехнера необхідно визначити, скільки збігів пріоритетності змін ключових індикаторів спостерігається порівняно з еталонним динамічним критерієм. Причому пjпарно порівнянюються ранги за темпами зростання. Якщо фактичне зростання показника відбувається в еталонному напрямі, тобто перевищує за темпами зростання темпи зростання базового показника, то ідентифікуємо цю ситуацію значенням +1, у протилежному випадку – 1. Рівень масштабності й рівень якості розвитку, кожен зокрема, дають змогу синтезувати два показники – коефіцієнт рангової кореляції Спірмана та коефіцієнт збігів Фехнера.
Отже, ми отримуємо у тому й іншому випадку єдиний інтегральний показник, який змінюється в діапазоні та засвідчує кількісний або якісний аспект розвитку підприємства. На підставі значень рівня масштабності та рівня якості розвитку підприємства розраховуємо інтегральний рівень розвитку підприємства, що аналогічно перебуватиме у діапазоні.
Відтак, із наближенням показника до одиниці, можна стверджувати про високий рівень розвитку підприємства, до нуля – низький рівень розвитку. Необхідність установлення вагомостей зазначених рівнів розвитку пояснюється економічною доцільністю, оскільки для кожного підприємства існує різна пріоритетність стосовно масштабності та якості розвитку.
Якщо, наприклад, підприємство працює на повну Потужність і збільшувати масштаби виробництва немає потреби, то в таких умовах акцентується на якості виробництва, його бездефектності та систематичності, що зумовлюватиме пріоритетність Рівня якості розвитку. Можлива протилежна ситуація, коли підприємство виготовляє якісну конкурентоспроможну продукцію, працює ритмічно, але попит на продукцію значно перевищує існуючу пропозицію.
У такій ситуації для підприємства пріоритетна масштабність розвитку. Вагомості рівнів розвитку визначають експертним способом фахівці, менеджери, власники та ін. Розвиток підприємства безпосередньо пов’язаний із його потенціалом.
Потенціал підприємства – це можливості, ресурси, запаси, засоби, які можна використати для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства. Результати дослідження практики функціонування вітчизняних підприємств допомогли дійти висновку: потенціал підприємства залежить від трьох взаємопов’язаних чинників, – конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості та розвитку підприємства. Потенціал підприємства як його можливість стосовно формування перспективи залежить насамперед від конкурентоспроможності підприємства.
Достатній рівень конкурентоспроможності підприємства на певному ринку створює умови для його подальшого розвитку, але перехід на якісно новий рівень розвитку неможливий без значних інвестувань, що зумовлює важливість створення і формування інвестиційної привабливості підприємства. До речі, конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість підприємства можуть не пов’язуватись між собою, оскільки на ринку поширені ситуації, коли підприємство досягнуло певного рівня конкурентоспроможності, але абсолютно інвестиційно непривабливе з огляду на його невигідне місце розташування, незначні площі, неможливість кардинальної перебудови і под. Існують також ситуації, коли підприємство інвестиційно-привабливе в сенсі земельно-майнових комплексів, унікального обладнання та місце розташування, однак на певному етапі воно неконкурентоспроможне.
Отже, для прогресивного розвитку підприємства повинні виконуватись дві вимоги: висока конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість підприємства, – наявність позитивних параметрів у підприємства (конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості й розвитку) формують відповідний рівень його потенціалу, тобто сукупність існуючих можливостей та резервів для подальшого розвитку, забезпечують майбутню перспективу. Рівень потенціалу підприємства потрібно аналізувати згідно зі зазначеними критеріями й у динаміці. З наближенням до 1 перспектива функціонування та розвитку підприємства достатньо висока; наближення до 0 засвідчує низький рівень перспективи для підприємства.
Отже, на підставі аналізування наукових джерел і вивчення практики функціонування підприємств обґрунтовано багатоаспектність у трактуванні категорії “розвиток підприємства”, виокремлено чинники та концептуальні засади розвитку підприємства, сформовано комплексну класифікацію типів розвитку за низкою істотних та незалежних ознак. Усе це формує теоретичну основу Для діагностики розвитку на засадах інтегрального рівня, послідовність якої обґрунтовано та запропоновано.
Найвагомішою складовою такої діагностики є врахування двох параметрів розвитку підприємства – масштабності та якості й інтегрування цих характеристик у комплексний показник оцінювання рівня розвитку підприємства. Причому аргументовано, що ключові потенціалоутворювальні елементи на підприємстві – його конкурентоспроможність, інвестиційна привабливість та рівень розвитку.