Розвиток персональних комп’ютерів
Коли компанія IBM проводила дослідження своєї групи клієнтів, вона постійно пам’ятала про швидке піднесення компанії DEC, яке відбувалось у 1980-і роки. Компанію IBM дуже непокоїло те, що вона є другим номером у виготовленні міні-комп’ютерів.
Коли клієнти знову змінили свої пріоритети, IBM вирішила, що цього разу вона не дозволить, щоб успіх відійшов до компанії Apple чи будь-якого іншого гравця.
Згадаймо 1953 рік. Саме так, як Томас Ватсон молодший переключив свою компанію з виробництва обліково-аналітичних машин на комп’ютери, найуспішніша команда менеджерів і технологів з IBM перейшла до виготовлення персональних комп’ютерів.
Це було досить сміливим кроком.
Персональні комп’ютери поширювалися на незвичну “територію”, що могло призвести до численних стратегічних помилок.
Для переходу до виготовлення персональних комп’ютерів IBM звернулася до своєї стратегії великої гри заради великих цілей.
Ці зміни були найскладнішими за всю історію галузі.
їх потрібно було провести дуже швидко, персональні комп’ютери не можна було розробляти тим самим способом, яким були розроблені успішні продукти минулого.
Заради швидкого виготовлення персональних комп’ютерів IBM здійснила декілька сміливих заходів.
IBM уклала з компанією Intel субдоговір на виготовлення процесорних чіпів та з крихітною компанією Microsoft – на виготовлення операційних систем.
(Білл Гейте, власник компанії Microsoft, не мав операційної системи, потрібної компанії IBM, але він погодився її виготовити.
Для виконання цього зобов’язання він разом з Полом Аленом придбав у компанії Seattle Computer за 50.000 доларів продукт, який мав назву DOS-86.) У розробленні нової ділової моделі компанія IBM була такою ж сміливою, як і в розробленні нового продукту.
При рекламуванні персональних комп’ютерів головна ставка робилась на індивідуальних користувачів.
Крім традиційних способів торгівлі, персональні комп’ютери мали продаватися також через дилерів та у спеціальних комп’ютерних магазинах.
Незабаром IBM виявила, що продаж апаратного забезпечення мусить бути окремим механізмом повернення капіталу.
На відміну від клієнтів з великих організацій, індивідуальні користувачі не вкладали б великих коштів у додатковий сервіс та обладнання.
Розвиток компанією IBM персонального комп’ютера відбувся у рекордні строки.
На розроблення, конструювання і тестування продукту пішло всього 11 місяців.
Перший персональний комп’ютер було виготовлено в серпні 1981 року.
Лише за три роки продаж персональних комп’ютерів зріс приблизно з 1 млн штук до більш ніж 7 млн. До 1984 року річний продаж персональних комп’ютерів приносив 12 млрд доларів.
Компанії IBM належали 37 відсотків ринкової частки.
Це була третя значна міграція капіталу в цій галузі.
До середини десятиліття чудова гра компанії IBM стосовно персональних комп’ютерів начебто покрила всі витрати.
При переоцінці будови своєї ділової моделі компанія перемістила ресурси в дуже прибуткові області та почала отримувати великі прибутки.
Оскільки інші гіганти, такі, як GM, не мали значних успіхів, IBM була єдиною західною компанією, яка могла б конкурувати з японськими виробниками.
До 1985 року капітал компанії IBM досяг 130 млрд доларів.
В очах конкурентів, керівників інших галузей, молодих випускників бізнес-шкіл та аналітиків з питань інвестування IBM була найкраще в світі організованою корпорацією.