За ступенем та причинами ризику інвестиції діляться:
- безризикові, наприклад короткострокові інвестиції у країни зі стабільною економічною ситуацією;
- ризикові, зумовлені різними чинниками. Ці ризики, у свою чергу, поділяються на: форс-мажорні обставини – стихійні лиха (землетруси, повені, шторми, кліматичні катаклізми) та інші надзвичайні ситуації; макроекономічні ризики, пов’язані зі змінами макроекономічної ситуації, зокрема значними коливаннями процентних кредитних ставок, різкими непередбачуваними змінами валютних курсі в та експортних цін на товари й сировину; операційні, або комерційні, тобто ризики, що зумовлюються специфікою інвестиційного проекту. До них належать невиконання планів робіт, перевитрата коштів через помилки у проектуванні, плануванні та координації робіт, виробничо-технологічні ризики (аварії, вихід з ладу устаткування і т. п.). До операційних ризиків можна також включити ризики, пов’язані з порушенням сторонами власних юридичних зобов’язань, запровадженням ембарго на експорт (імпорт) і скасуванням експортно-імпортних ліцензій, забороною чи обмеженнями права вільного продажу товару, раптовими дискримінаційними змінами системи оподаткування (запровадження нових або збільшення чинних податків на імпорт – експорт товарів і обладнання). Окремою групою ризиків є політичні ризики. Вони відрізняються від попередніх тим, що їхнє виникнення залежить від інших причин, ніж комерційних ризиків, і характеризує міру втручання держави-реципієнта в інвестиції у господарську діяльність. До політичних ризиків відносять: неможливість конвертації і репатріації доходів (уведення обмежень або занадто велика затримка конвертації власних доходів інвестора в іноземну валюту та(або) репатріації їх за межі країни); експропріація (часткове або повне позбавлення інвестора права власності, контролю та інших прав на застраховану інвестицію); війна й суспільні заворушення.