Тенденція розвитку науково-технічного прогресу і його взаємодія з природним і соціальним середовищем
Друга половина XX ст. і початок XXI ст. характеризуються глибоким впливом науково-технічного прогресу на розвиток світової цивілізації, що зумовлює її корінні зміни. Цей процес широко висвітлюється в літературі. Численні автори стверджують, Що темпи змін прискорюються настільки швидко, що наша уява за ними не встигає.
Соціальний психолог із США Уоррен Бенніс підкреслює, що останніми роками швидкість змін збільшилась настільки, що навіть грубі наближення не можуть реалістично їх описати.
Зміни, про прискорення яких ідеться, охоплюють усі сторони соціально-економічного життя суспільства кожної країни.
Наведемо деякі приклади таких змін. По-перше, людство переживає найбільш екстенсивну і швидку урбанізацію.
Так, у 1850р. тільки чотири міста на планеті мали населення до І млн. До 1900 р. їх кількість зросла до 19, у 1960 р. – до 141, а зараз міське населення зростає зі швидкістю 6,5 % за рік. Це означає подвоєння міського населення за 11 років.
У цілому населення Землі зростає високими темпами, результатом чого є збільшення потреб у виробництві продуктів споживання, капіталовкладень в інфраструктуру, природної сировини, енергії. Так, споживання енергоресурсів у світі тільки за період з 50-х до середини 70-х років зростало в середньому на 4,5 % на рік і збільшилось порівняно з початком століття в 10 разів.
Прискорюються темпи промислового виробництва різноманітних нових товарів, створюються принципово нові технології і засоби праці – машини, обладнання, устаткування, прилади, що дає значне зростання продуктивності праці, поширення інтелектуальних виробництв.
Економісти, соціологи, футурологи стверджують, що, починаючи з 60-х років, валове виробництво товарів і послуг у розвинутих країнах подвоюється кожні 15 років, нині періоди подвоєння зменшуються.
Це означає, що порівняно зі своїми батьками дитина, що досягла підліткового віку в будь-якій із цих країн, охоплена подвійною кількістю всього заново створеного виробництвом.
Коли сучасний підліток досягне 30 років, а можливо, й раніше, станеться друге подвоєння, а до 70 років може статися п’ять таких подвоєнь – тобто коли людина досягне пенсійного віку, суспільство вироблятиме в 32 рази більше, ніж тоді, коли вона прийшла в цей світ. Високорозвинуті країни, і насамперед США, Японія, деякі країни Європи, перейшли до згортання суто промислових виробництв у традиційному їх розумінні і швидкими темпами розвивають високотехнологічні інтелектуальні галузі.
Це науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, управління фінансовими ринками, розширення сфери послуг, інформатика, медицина, оптимізація процесів освіти, дослідження навколишнього середовища, у тому числі в неземних умовах. Такі зміни в співвідношенні старого і нового впливають на звички, переконання і самосприйняття мільйонів людей.
Ніколи в попередній історії так радикально і за такий короткий час це співвідношення не змінювалось.
Неперервне породження нових знань і їх практичне використання докорінно видозмінює інтелектуальне середовище ігюдини, її світогляд. Стиль та форми організації виробництва і соціуму перестають бути стабільними: відбувається інтенсивний процес розширення номенклатури продукції короткострокового і одноразового споживання (наприклад, паперовий одяг, посуд, іграшки), швидко скорочується життєвий цикл товарів, здійснюється масове виробництво товарів, подвійного призначення (наприклад, крісло-ліжко, машина-дім, шафа-стіл і т. ін.), створюються розбірні ігрові майданчики, тимчасові шкільні будівлі, торговельні центри, які, подібно одноразовому одягу, дають людині розуміння про непостійність його середовища.
Виникають цілі архітектурні тимчасові споруди. Наприклад, в Англії архітектор Седрик Прайс спроектував повністю пересувний університет, який він назвав «thinkbelt», призначений обслуговувати 20 тис. студентів у Північному Стаффордширі.
У Нью-Йорку департамент парків вирішив побудувати 12 «розбірних спортивних майданчиків» невеличкі тимчасові майданчики для ігор створювались на «вільних» ділянках землі, поки вирішувалось питання їхнього використання, а потім могли бути демонтовані й переведені в інше місце. Тенденція недовговічності виявляється в будівництві житла саме тієї частини матеріального середовища, же в минулому породжувало в людині почуття постійності та захисту.
Перебудовуються міста, зносяться цілі вулиці, будівлі і на їхньому місці надзвичайно швидко споруджуються нові. Таким чином, сучасне матеріальне середовище швидко змінюється, що, на думку Е. Тоффлера, не може не впливати на сферу духовного життя людей.
Слід відзначити, що під впливом інноваційних процесів відбувається прискорення структурних зрушень у всіх сферах виробництва. Вони постійно реорганізуються, утворюються нові галузі, види діяльності, підприємства, економічна орієнтація яких змінюється – від виробництва товарів до виробництва послуг.
Фірми об’єднуються, величезні організаційні структури розділяються, перебудовуються, трансформуються у більш плоскі мережеві структури.