Розвиток як об’єкт діагностики
Кожне підприємство, функціонуючи у певному середовищі, розвивається, адже з плином часу змінюються його якісні й кількісні характеристики, відбувається перехід з одного етапу життєвого циклу на інший, змінюється позиція підприємства на ринку і под. Для цілеспрямованого розвитку на підприємствах зазвичай розробляють стратегічні й тактичні плани, реалізовують послідовний комплекс цільових заходів, здійснюють активний пошук дієвих механізмів переходу на новий рівень функціонування. Зауважимо: у сучасних умовах функціонування, котрим притаманні нестабільність фінансово-економічної системи, загострення конкуренції на різних ринках, активна зміна споживацьких потреб, підприємствам недостатньо лише пристосовуватись до змін умов функціонування, адже для утримання стійких позицій на ринках необхідно випереджувати зміни, що яскраво демонструють лідери різноманітних галузей економіки. За таких умов особливо актуальні проблема діагностики розвитку підприємств, виокремлення ключових чинників, які зумовлюють цей процес, і визначення типу та рівня розвитку, котрі допомагають спрогнозувати подальше функціонування і потенціал підприємств. Поняття розвитку стосується всіх без винятку сфер буття, що формує інтерес до такої категорії впродовж усієї історії людства.
Оригінальні уявлення стосовно розуміння розвитку та філософське обґрунтування цієї категорії стали невід’ємними складовими теорій видатних філософів різних історичних епох – Піфагора, Демократа, Аристотеля, Сократа, Платона, Канта, Гегеля, Фейєрбаха, Спінози, Лейбніца та ін. Зазвичай у сучасній енциклопедичній літературі розвиток трактується з декількох позицій: індивідуальної; історичної; філософської; системної тощо. Так, “Великий тлумачний словник сучасної української мови” розглядає розвиток процесом, унаслідок якого змінюється якість чого-небудь, перехід ВІД одного якісного стану до іншого, вищого; ступінь освіченості, культурності, розумової, духовної зрілості.
В енциклопедичному словнику “Економіка і інформація” подано різнопланове трактування цієї категорії. Виокремлюються, скажімо, параметри розвитку індивідуальний розвиток (онтогенез), який виявляється в сукупності послідовних морфологічних, фізіологічних, біохімічних змін, що відбуваються в організмі з моменту його зародження до кінця життя; історичний розвиток (філогенез) – розвиток організмів (видів, родів, сімейств) та органічного світу впродовж усього періоду існування життя на Землі; рух систем від нижчого до вищого за зростаючою лінією, рух від старого якісного стану, до нового, вищого, процес оновлення, народження нового, відмирання старого; незворотна закономірна зміна відкритих стаціонарних систем, унаслідок чого виникає їхній модерний якісний стан. “Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера” розвиток тлумачить як процес руху від нижчого до вищого (до більших досягнень), у зв’язку з чим змінюється якість предмета, явища, діяльності, відбувається перехід до прогресивнішого.
До речі, всі трактування розвитку як такого ґрунтовані на певних перетвореннях, переході від одного якісно-кількісного стану до іншого, змін вищого рівня. Аналізуючи зазначені позиції, не варто забувати про те, що розвиток – іманентна категорія, яка засвідчує його незворотність. Однак зміни, котрі супроводжують цей процес, на жаль, не завжди зумовлюють перехід на якісніший рівень, оскільки такий рівень за новими параметрами може істотно поступатись попередньому.