Розкриття таємниці ділової моделі компанії IBM

При розробці персонального комп’ютера компанія IBM одразу набрала дуже швидких темпів, які привели її до значних успіхів. Але за такого швидкого успіху IBM посіяла перше зерно свого спаду.

Контракти, за якими IBM співпрацювала з Microsoft та Intel, фундаментально змінили структуру комп’ютерної галузі промисловості.

IBM і DEC робили ставки на запатентовану архітектуру та операційну систему (для того, щоб і надалі залишити високими прибутки від програмного забезпечення), на постійних клієнтів і на дуже прибутковий додатковий сервіс.

Але IBM не була єдиною компанією, з якою співпрацювали Intel та Microsoft.

Ці компанії могли постачати ті ж самі, що й для компанії IBM, компоненти персонального комп’ютера й іншим виробникам апаратного забезпечення.

IBM вже більше не контролювала ті системи, які забезпечували пріоритети клієнтів,- у кінці 1980-х років пріоритетами керували програмне забезпечення та обчислювальна потужність.

IBM вивела на ринок успішний продукт вельми швидко, але заплатила за це дуже високу ціну – вона втратила стратегічний контроль.

Стратегічний контроль за галуззю персональних комп’ютерів мали тепер компанії Intel та Microsoft.

Саме їм належали патентні права на компоненти персонального комп’ютера, які задовольняли пріоритети клієнтів.

Звичайно, модель компанії IBM, її стандартна архітектура та дисководи також задовольняли пріоритети клієнтів.

Але, на відміну від чіпів та операційних систем, компоновку могли постачати практично всі компанії.

Intel та Microsoft вчасно зорієнтувалися й почали продавати свої продукти різним виробникам компоновки.

Відтоді, як левова доля витрат на чіпи та MS-DOS була спрямована на дослідження та розвиток, загальна торгівля справляла дуже великий вплив на прибутковість.

Але важливішим було те, що широке розповсюдження мікропроцесорів та операційних систем створило спіраль сумісності та ринкової частки.

Чим більше персональних комп’ютерів пристосовувались до стандартної архітектури Microsoft-Intel, тим безпечніше було клієнтам та авторам програмного забезпечення їх обирати.

Стандарт було встановлено.

У галузі, де раніше домінували запатентовані системи, загальна архітектура виникла вперше.

Такі інтегровані виробники, як IBM та DEC, забезпечували значне зростання капіталу завдяки розробці апаратного забезпечення, а згодом надання своїм клієнтам додаткового устаткування.

За умов існування світу персональних комп’ютерів зі стандартною архітектурою, інтегровані комп’ютерні гіганти вже не могли контролювати своїх клієнтів.

Оставить Ответ