Про Український Фонд Підтримки Підприємництва

До найважливіших екологічних проблем, що з’явилися внаслідок інноваційної діяльності і які потребують негайного вирішення, належать: • глобальні зміни клімату – так званий «парниковий ефект», який виникає в результаті концентрації вуглекислого газу, що призводить до потепління, підвищення температури на планеті; • руйнування озонового шару і виникнення озонових дір; • повені і посухи та нестача питної води; • забруднення повітря настільки, що це стає небезпечним для здоров’я людей; • зниження родючості сільськогосподарських ґрунтів; • вимирання багатьох видів рослин, птахів, тварин; • знищення лісів у процесі господарської діяльності, лісові пожежі; • накопичення відходів людської діяльності. Природа – це «тіло» людини. Це означає, що вони створюють одна з одною нерозривну єдність.

Людське суспільство не може існувати поза природою, – писав В. І. Вернадський.

Саме природа зумовлює розумну діяльність суспільства, дає йому матеріали, ресурси.

Це не означає, що людство не має права вдосконалювати, змінювати середовище свого проживання, але воно повинно шукати оптимальні форми вдосконалення, оптимальні з точки зору збереження рівноваги біосфери. Проте сучасна науково-технічна революція інтенсифікує індустріальне втручання в природні процеси.

Наприклад, Американське метеорологічне товариство стверджує, що управління погодою сьогодні – це реальність. Адміністрація Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) вивчає концепцію гігантського орбітального дзеркала, здатного відбивати сонячне світло і спрямовувати його на нічний бік Землі.

Офіційний представник НАСА Джордж Е. Міллер заявив у Конгресі, що США можуть вивести на орбіту величезний супутник, який заслонятиме сонячне світло над певним районом, занурюючи його в напівтінь, змінюючи світловий режим.

Проте зовсім невідомо, які будуть соціально-психологічні та природні наслідки маніпуляції погодою.

Відомо, що стан погоди повністю взаємопов’язаний: невеликі зміни в одному місці можуть викликати згубні наслідки в іншому.

Нові генетичні знання дають змогу вченим працювати зі спадковістю людини і маніпулювати генами для створення зовсім нової «версії» людини. За допомогою клонування з ядер дорослих клітин можливо вирощувати нові організми з тими самими генетичними характеристиками людини, що й у клітинних ядрах.

Одержана «копія» людини почне життя з генетичними здібностями, ідентичними здібностям донора.

Поки що серед наукового співтовариства тривають бурхливі дискусії відносно морально-етичних проблем.

Нова генетика викликає сумніви, коливання і жах. Поки що. Отже, як стверджують учені, створюючи і впроваджуючи наукоємні нововведення в різні галузі господарювання: промисловість, агропромисловий комплекс, інформаційні системи, медико біологічну сферу, сферу послуг І сервісу тощо, – у першу чергу слід прогнозувати й аналізувати можливі негативні наслідки їх результатів з точки зору забезпечення безпеки існування людини, самої цивілізації в цілому.

Аналітико-експертна робота у сфері інноваційної діяльності має бути невід’ємною частиною розробки будь-якого інноваційного проекту чи наукоємного нововведення, підготовки до його впровадження в практику.

Поняття безпеки інновацій у жодному разі не ставить бар’єрів різним змінам, нововведенням і оновленням у житті суспільства, проте необхідно вказувати межі тим з них, які можуть зірвати або порушити соціально-історичний і економічний процес природного розвитку суспільства. Безпека інновацій як фізична категорія оцінюється за допомогою відповідних критеріїв оптимальності, які можуть бути розроблені відповідно до певних інновацій чи інноваційної діяльності в кожному конкретному випадку.

У загальному вигляді інтегральну безпеку інновацій слід розглядати як сукупність складових, кожна з яких характеризує окремі грані інтегральної безпеки інновацій.

До них насамперед належить екологічна безпека інновацій та інноваційної діяльності. Вона полягає у відповідності показників функціонування інноваційної діяльності та інновацій критеріям і межам, допустимим екологічними показниками і нормами, установленими регіональними, місцевими та федеральними нормативними актами, а також міжнародними і міждержавними угодами й договорами.

Джерелом екологічного ризику є соціотехногенні чинники. Використання нових технологій, складних науково-технологічних комплексів призводить до різкого зростання антропогенних навантажень на природне середовище, що робить екологічний ризик неминучим і створює загрозу екологічного лиха.

Якщо взяти до уваги, що нові наукові відкриття здійснюються щодня, то стає зрозумілою тривога, яку викликає у людства не тільки забрудненість води йповітря, а й зміни всього інтелектуального середовища людини і його світогляду.