Основи антикризового управління організацією
Необхідно зрозуміти, що в основі виникнення будь-якого кризового явища лежать процеси функціонування і розвитку соціально-економічних систем. Функціонування та розвиток тісно пов’язані між собою, відображають діалектичну єдність основних тенденцій соціально-економічної системи. Так, функціонування соціально-економічної системи вимагає обов’язкову наявність предмета праці, засобів праці та людини, яка здійснює трудову діяльність. Розвиток характеризує зміни в предметі, засобах праці та в подині.
Функціонування стримує розвиток і, водночас, є його поживним середовищем, розвиток руйнує багато процесів функціонування, але створює умови для його більш стійкого розвитку. Кризи відображають не тільки суперечності функціонування та розвитку, але можуть виникати і в самих процесах функціонування.
Стадії циклу розвитку підприємства: стадія підйому, стадія гальмування розвитку, стадія кризи, стадія пожвавлення. Зовнішні кризові фактори поділяються на міжнародні та національні кризові фактори.
Міжнародні кризові фактори обумовлюються ситуацією поза межами країни, станом та тенденціями світової економіки. Міжнародні кризові фактори мають найбільше значення для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Національні фактори розвитку кризових явищ формуються в межах країни та можуть бути агреговані в такі підгрупи: демографічні фактори; економічні фактори; політичні фактори; соціальні фактори; науково-технічні фактори; природні фактори; інші фактори (криміногенна ситуація, екологічні фактори, стихійні лиха тощо).
Найбільш негативний вплив на поглиблення кризи, безумовно, справляють економічні фактори, а саме: загальноекономічні та ринкові фактори. Виділяють кризові фактори обумовлені станом: загального менеджменту, операційного (виробничого) менеджменту, фінансового менеджменту, маркетингу, інвестиційного менеджменту.
Криза може мати різні наслідки для організації: оновлення, руйнування організації, оздоровлення організації, виникнення нової кризи, загострення кризи, послаблення кризи, різкі зміни, м’які кризи, перетворення організації, збереження організації, довгострокові зміни, короткострокові зміни, якісні і кількісні зміни, необоротні та оборотні зміни. Головним завданням антикризового управління є: передбачення, своєчасне розпізнавання та успішне вирішення всіх проблем, пов’язаних з об’єктивним циклічним розвитком економіки та суб’єктивними факторами на макро – та мікрорівнях. Слід знати основні фази розвитку кризи на макрорівні: 1) прихована криза або криза ефективності – зниження ефективності діяльності підприємства, яке виявляє себе через негативну динаміку показників прибутковості обороту та капіталу, тривалість операційного та фінансового циклу підприємства; 2) криза платоспроможності – починаються труднощі з готівкою, виявляються деякі ранні ознаки банкрутства: різкі зміни в структурі балансу та звіту про фінансові результати; 3) криза розрахунку (загроза банкрутства, неплатоспроможність) – підприємство не в змозі своєчасно оплачувати борги, і банкрутство стає юридично очевидним; банкрутство виникає неузгодженість грошових потоків підприємства.
Необхідно розуміти етапи процесу діагностики кризи розвитку підприємства: 1) створення інформаційної бази дослідження; 2) діагностика кризового стану та загрози банкрутства підприємства; 3) прогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства підприємства; 4) дослідження та оцінка потенціалу виживання підприємства; 5) узагальнення результатів діагностики кризи розвитку підприємства. Виділяють методи діагностики: аналітичні, експертні, лінійне програмування, динамічне програмування на моделях. Основні функції антикризового управління: передкризове управління, управління в умовах кризи, управління процесами виходу з кризової ситуації, стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості), мінімізація втрат та втрачених можливостей, своєчасність прийняття рішень.
Система антикризового управління складається з таких підсистем: підсистеми діагностики, антикризового операційного менеджменту, антикризового фінансового управління, антикризового маркетингу, антикризового управління персоналом, антикризового організаційного управління. Процес управління в кризових ситуаціях розбивається на дві частини: визначення потенційних кризових ситуацій, які можуть виникнути в організації, та їх джерел; розробка і прогнозування поведінки компанії відповідно до можливих сценаріїв розвитку подій. Система (механізм) антикризового управління підприємством включає наступні компоненти: підсистему діагностики фінансового стану, оцінки перспектив і розвитку бізнесу підприємства; підсистему маркетингу; підсистему антикризової інвестиційної політики; підсистему управління персоналом; підсистему організаційно-виробничого менеджменту; підсистему санації та ліквідації підприємства.
В умовах ринку виникла нова категорія – банкрутство, яка характеризує неспроможність боржника розрахуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями. Необхідно знати основні причини виникнення банкрутства: суттєве порушення фінансової стійкості підприємства, що стримує нормальне здійснення його господарської діяльності; суттєва незбалансованість у межах відносно тривалого періоду обсягів його грошових потоків; тривала неплатоспроможність підприємства, що викликана низькою ліквідністю його активів.