Механізм діяльності інститутів спільного інвестування

Найпоширеніший вид інституційних інвесторів (за участю в статутному фонді акціонерних товариств) – інвестиційні фонди і компанії. Особливістю їх взаємодії з акціонерними товариствами є жорстке лобіювання у вищому органі управління дивідендної політики, спрямованої на пріоритетне формування фонду дивідендів, що зумовлено організаційно-правовою формою їхньої діяльності. Інвестиційний фонд – це юридична особа, заснована у формі акціонерного товариства, що здійснює виняткову діяльність у галузі спільного інвестування. Інвестиційною компанією визначається торговець цінними паперами, який, окрім упровадження інших видів діяльності, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Інвестиційна компанія створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в порядку, установленому для цих товариств, та здійснює діяльність щодо спільного інвестування. Для здійснення спільного інвестування, залучення коштів юридичних та фізичних осіб, інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії випускають інвестиційні сертифікати, які пропонуються для вільного розміщення. Кошти, отримані від розміщення, відкриті фонди інвестують у цінні папери інших емітентів.

Як показує досвід, це акції інвестиційно-привабливіших акціонерних товариств. Закриті фонди мають право здійснення інвестування в цінні папери та придбання нерухомого майна, часток і паїв, що належать державі в майні господарських товариств, у процесі приватизації. Відкритий інвестиційний фонд – фонд, який випускає акції або інвестиційні сертифікати із зобов’язанням перед учасниками щодо їхнього викупу.

Закритий інвестиційний фонд – фонд, який здійснює випуск інвестиційних сертифікатів без зобов’язань щодо їхнього викупу. Прийняття Закону «Про інститути спільного інвестування» сприяло пожвавленню фондового ринку та піднесенню приватного інвестування.

Інститути спільного інвестування є у всьому світі лідерами за обсягами залучених коштів. Подамо коротку класифікацію цих нових фінансових структур. За періодичністю виплат інститути спільного інвестування поділяють на відкриті, інтервальні та закриті.

У відкритих інститутах викуп емітованих цінних паперів здійснюється на першу вимогу інвестора. Інститути спільного інвестування інтервального типу викуповують свої цінні папери на вимогу інвестора виключно в обумовлений термін, але не рідше одного разу на рік. Структури закритого типу мають право не розлучатися з коштами вкладників до самого моменту реорганізації або ліквідації. Створюватись інститути спільного інвестування закритого типу будуть тільки на обумовлений термін.

Інститутами спільного інвестування відкритого типу можуть бути лише диверсифіковані структури, їм необхідно проходити обов’язкову аудиторську перевірку не рідше одного разу на рік. Інститут спільного інвестування вважається диверсифікованим, якщо відповідає таким вимогам: частка цінних паперів кожного емітента (виключно державних) в активах інституту спільного інвестування не повинна перевищувати 10 % від загального обсягу емісії, загальна вартість цінних паперів, які складають активи інституту спільного інвестування в кількості, що перевищує 5 % загального обсягу емісії, не повинна перевищувати 40 % вартості чистих активів інституту спільного інвестування. Не менше 90 % вартості всіх активів повинні складати грошові кошти, державні цінні папери, цінні папери інших емітентів, які пройшли лістинг на фондовій біржі або в торгово-інформаційній системі.

Корпоративні інвестиційні фонди будуть реєструватися тільки під виглядом акціонерних товариств відкритого типу, а інвестування для них повинно бути винятковим видом діяльності. Для корпоративних інвестиційних фондів законопроектом встановлений кількісний склад акціонерів: їх повинно бути не менше ста. Корпоративні фонди зможуть працювати тільки в тому випадку, якщо не менше 70 % середньорічної вартості належних їм активів розміщено в цінних паперах. Таким чином, попереджаються можливі наміри керівників одержувати прибуток від інших операцій.

Діяльність інституту спільного інвестування може припинятися в таких випадках: якщо внаслідок викупу ним цінних паперів вартість чистих активів стала меншою, ніж початковий розмір статутного капіталу, якщо спостережна рада фонду в тримісячний термін не уклала угоду з керуючим активами. У цілому корпоративні інвестиційні фонди нової хвилі не дуже відрізняються від своїх попередників – трастів. Єдина різниця – розміри дивідендів будуть визначатися не заздалегідь, а за результатами діяльності фонду.

Пайовий інвестиційний фонд визначається як сукупність активів, які перебувають у спільній частковій власності не менше ніж ста інвесторів. Ці активи повинні враховуватися керівником окремо від результатів господарської діяльності. Пайовий інвестиційний фонд згідно з проектом не є юридичною особою.

Проспектом емісії інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду буде відкрита пропозиція (ферта) з умовами угоди про приєднання до пайового інвестфонду. Форма організації пайового інвестиційного фонду дозволяє зараховувати до коштів спільного інвестування: кошти, отримані від учасників інвестфонду, як плату за інвестиційні сертифікати; прибуток від комерційних операцій з активами фонду; дивіденди і проценти по цінних паперах, які перебувають в активах фонду; прибуток активів фонду внаслідок підвищення курсової вартості цінних паперів, що йому належать.

Оставить Ответ