Про Український Фонд Підтримки Підприємництва

Теорія і політика меркантилізму формується одночасно зі світовим ринком, що його започаткували великі географічні відкриття XV-XVI ст. Після відкриття Америки та морського шляху навколо Африки зросли обсяги зовнішньої торгівлі.
Ця обставина вплинула на розвиток промислового виробництва, яке мало забезпечувати постачання значних обсягів товарів на зовнішній ринок. З іншого боку, відбувається нагромадження торгового капіталу, надлишок якого можна було використати для розвитку виробництва.
У XV ст. Європа потерпала від недостатньої кількості грошей – золота та срібла, які були еквівалентом товарної маси, що пересувалася з країни в країну, і водночас грошовою формою промислового та торгового капіталів.
• Теорія торгових інвестицій раннього меркантилізму. Предметом дослідження меркантилістів стає сфера обігу, яку вони ідентифікують як середовище «породження грошей грошима», тобто зростання обсягів капіталу. Однак джерелом збагачення суспільства меркантилісти вважають лише зовнішню торгівлю: обмін усередині країни призводить тільки до перерозподілу багатств між власниками, а не до збільшення багатств. Тому об’єктом дослідження стають закономірності зростання капіталів у сфері міжнародної торгівлі.
Джерело інвестицій. Меркантилісти ототожнювали гроші й капітал. Вони вважали, що єдиний засіб збагачення країни – це реальні гроші, які одночасно були й основою як для розвитку виробництва, так і для збільшення обсягів торгівлі.
Для раннього (монетарного) меркантилізму механізм зростання багатства – це приплив грошей у країну, нагромадження скарбів; для пізнього – постійний рух грошей, що забезпечує їхній приріст за умови активного сальдо торгового балансу країни, підтримування дисбалансу міжнародної торгівлі.