Про Український Фонд Підтримки Підприємництва

- Держава як суб’єкт інвестиційної діяльності. У суспільстві, побудованому на ринкових засадах, інвестиційна діяльність є вільною і регулюється загальним економічним процесом. Проте існує кілька обставин, коли держава бере на себе функції управління інвестиційними процесами:
- коли перед суспільством поставлено певну суспільно значущу мету, держава свідомо спрямовує політику економічних трансформацій, наприклад, під час структурної перебудови економіки;
- коли сама держава є стратегічним інвестором;
- коли держава є власником великих підприємств, що визначають структуру суспільного виробництва;
- коли вільний розвиток інвестиційних процесів загрожує національній економічній безпеці і постає потреба в протекціонізмі.
Методи державного регулювання інвестиційних процесів:
- пряме втручання – адміністративно-правове регулювання; індикативне та пряме планування; страхування ризиків; надання державних гарантій; субсидування, інвестування і кредитування виробництв, визнаних за особливо важливі; державні запозичення тощо;
- непряме втручання – створення відповідного інвестиційного середовища: політичного, правового, освітнього, макроекономічного; формування відповідної ідеології.
Макроекономічне середовище передбачає, у свою чергу, крім створення певних економічних умов господарювання для суб’єктів інвестиційної діяльності, методи макроекономічного впливу на інтенсивність інвестування :
- використання методів грошово-кредитного впливу;
- бюджетне регулювання;
- пільгове чи обмежувальне оподаткування.
- Міжнародна інвестиційна діяльність та її чинники. Міжнародну інвестиційну діяльність зумовлено розвитком господарських зв’язків між країнами світу, і залежить вона як від об’єктивних економічних законів, так і від політико-економічної мети діяльності національних держав у світовому політичному й господарському просторі. Ці чинники суттєво позначаються на інтенсивності та напрямах міжнародної міграції капіталів.